В дискусіях щодо планів на відродження ВМСУ та цивільного флоту ми часто спостерігаємо необізнаність широкого загалу щодо поточних спроможностей Української суднобудівної галузі проєктувати та будувати сучасні судна й кораблі. Шкода, але навіть часто військово-морська спільнота по цій темі повторює гасла кремлівської пропаганди, що почали з’являтися в інфо-просторі ще з часів боротьби проєктів корветів «Гайдук» (українського) та «Гепард» (російського) за ринок країн Південно-Східної Азії.
Зрозуміло, що у цьому випадку спрацьовує віддзеркалення безпорадності вищих гілок державної влади на виконавчі структури, від яких на низовому рівні залежіть проєктування та побудування кораблів. Ми не погоджуємося з таким переносом відповідальності і тому на прикладах пропонуємо подивитись – на що здатні Українські конструктори та верфі.
Одна з цілей цього огляду – ще раз показати на декількох зразках, що за нашими проєктами будують кращі судна й кораблі по всьому світу. Якщо Миколаївські кораблебудівники здатні зробити такі проєкти для світового ринку, певно вони можуть забезпечити те ж саме й для вітчизняної верфі.
На першому місці в огляді заслуговано Миколаївська верф «Нібулон» з проєктом буксиру Т3500. «Нібулон» з 2015 року провів декілька етапів докорінної модернізації підприємства, сьогодні це одна з найсучасніших верфей у Європі, що оснащена кращим обладнанням, включно верстати з ЧПУ, від провідних світових виробників. Докладніше про оснащення верфі “Нібулон” за посиланням… В своєму портфоліо верф має вже 140-метрове кранове судно, а загалом з 2014 року побудовано понад 40 суден. Усі наші публікації про верф «Нібулон» за посиланням… Відмінний стан верфі дозволив укласти контракт на побудування серії патрульних катерів OCEA FPB 98 MKI.
Проєкт буксиру Т3500 розроблено Миколаївським ПКБ «Асаба Дизайн Центр». Зверніть увагу, що це те саме ПКБ, що має за плечима побудовані для ВМС Екваторіальної Гвінеї корвет Bata, фрегат Wele Nzas, патрульні кораблі та ін. «Асаба» також пропонує експортний варіант багатоцільового корабля водотоннажністю близько 500 т, що може бути реалізований у вигляді OPV або ракетного катера. Більшість проєктів ПКБ «Асаба Дизайн Центр» реалізовані на верфі «Нібулон» та болгарській верфі MTG Dolphin Shipyard, що у Варні.
На другому місці – проєктно-конструкторське бюро MDEM з проєктом багатоцільового судна забезпечення яхт YS 5009. Насправді, MDEM сьогодні не лише ПКБ, а мультисервісна компанія, що виконує також дослідницькі роботи, тренінги для фахівців інших країн тощо. А з 2006 року, від часу заснування, компанія реалізувала близько 400 проєктів суден та кораблів. Значна частина цих проєктів не розголошується, але ви можете просто подивитись на проєкти однієї з найвідоміших світових суднобудівних корпорацій Damen Shipyards Group, підрозділом якої в Україні є MDEM.
Судно пр. YS 5009 призначене для постачання запасів та матеріалів, забезпечення підводних занурень, ремонту інших суден та обладнання, розташування додаткових пасажирів та проведення подій. Судно обладнане палубним краном вантажопідйомністю 11.45 тон та має 240 кв.м. палубного простору й критий ангар для підводних апаратів чи інших транспортних засобів – автомобілів, мотоциклів тощо. Злітний майданчик дозволяє приймати гелікоптери вагою до 3700 кг. На палубі також можна розташувати човни довжиною до 15 метрів. Конструкція палуби передбачає можливість зведення над нею каркасу типу А-фрейм для облаштування ангару більшого об’єму. Майстерня має засоби для ремонту щогл, вітрил, обладнання тощо. Осадку судна зменшено до 3-х метрів щоб забезпечити можливість дій на мілководді.
А ми обрали судно пр. YS 5009 для свого огляду за сучасний дизайн та за явну схожість з патрульними чи аварійно-рятувальними кораблями, яких так потребує Україна. Восьме судно цього проєкту, BLUE OCEAN, у березні 2020 зійшло на воду на верфі Damen Shipyards Group в Анталії, Туреччина. Докладніше про нього тут… і тут…
Відкриту частину проєктів, що робили Миколаївські конструктори MDEM у 2019 році можна подивитись за посиланням… Там у переліку є патрульні катери для Нідерландів, наприклад, що будуються у Польщі. Усі наші публікації про ПКБ MDEM за посиланням…
На третьому місці – проєкт траулеру «Rose de Cascia» від ПКБ «Сі-Джоб Миколаїв». Проєкт обрано за інноваційність, а також за те, менеджер верфі, яка будує цю серію суден, каже про наших хлопців: «Якщо у мене є проблеми, і мені потрібна допомога, то я знаю, що вони надішлють мені когось, хто може нам допомогти. У деяких випадках навіть на наступний день. І це справді фантастично».
Сам цей траулер цікавий формою корпусу, що забезпечує йому ємність зазвичай властиву для більших суден. Але ще цікавіше, що ці судна будуються за національною програмою підтримки бізнесу у Франції. Тобто уряди країн Європи таким чином стимулюють ї промисловий бізнес і суднобудування – це розумна політика, якої так не вистачає в Україні. Докладніше і про саме судно, і про його побудування за посиланням… А усі проєкти, над якими ПКБ «Сі-Джоб Миколаїв» працювало у 2019 році за посиланням…
Перелік топових зразків ми завершемо проєктом від ДП «Дослідно-Проєктний Центр Кораблебудування» (ДПЦК) для В’єтнаму. За проєктом TT-400TP побудовано 6 артилерійських катерів для ВМС та за проєктом TT-400 побудовано 9 патрульних кораблів Берегової Охорони В’єтнаму. Проєкт обрано для цього огляду за значну серію військових кораблів від Українського ПКБ, втілену у металі. А ще, саме цей проєкт у попередні роки розглядався як ймовірний прототип перспективного Українського ракетного катеру «Лань». Докладніше про серію цих кораблів читайте за посиланням…
Це не єдиний приклад реалізації проєктів ДПЦК на зовнішньому ринку. За пр. 58150, шифр «Гюрза», побудовані річкові броньовані артилерійські катери для ВМС Узбекистану та ракетно-артилерійські кораблі пр. 250, шифр «Барс-МО», для ВМС Казахстану.
Наведений перелік побудованих проєктів спростовує недостовірні твердження про ДПЦК, що були оприлюднені в Одеській газеті «Думская» 14 жовтня 2020 р.: «…Однако надо понимать, что реальных успехов у этого предприятия немного. Единственный за тридцать лет проект, доведенный до воплощения в металле, – речной, по сути, катер проекта 58155 «Гюрза-М», построенный в количестве восьми экземпляров…». Шкода, що вітчизняні ЗМІ, з причин низької професійності або будь яких інших, тримаються у руслі російської пропаганди, також використовуючи принцип 60/40 у поєднанні правди та брехні.
Хоча державне керівництво за всі роки Незалежності не приділяє системної уваги розвитку ВМС України і це негативно позначається на вітчизняних верфях та КБ, ДПЦК суттєво зміцнив власні позиції за рахунок зовнішньоекономічних контрактів, доля яких складає близько 78% в прибутку підприємства. Наприклад, чистий дохід з 10031 тис. грн у 2015 році зріс до 175714 тис. грн. у 2019 році. Інші фінансові показники також покращилися кратно.
Більша частина проєктів ДПЦК, реалізованих на зовнішньому ринку втаємничена з зрозумілих причин. У 2017 році повідомлялося, що ДПЦК розроблює два проєкти малих протичовнових кораблів МПК500 та МПК900 для ВМС В’єтнаму.
Успіх ДПЦК на зовнішньому ринку, тобто в висококонкурентному середовищі, що висуває високі вимоги до якості продукції та послуг, обумовлений активністю менеджменту підприємства та високим фахом конструкторів. У виробничий процес впроваджено сучасну CAD/CAM систему AVEVA Marine і 30 співробітників КБ пройшли офіційну сертифікацію користувачів системи.
Це не всі ПКБ, що у Миколаєві займаються створенням сучасних кораблів та суден. За кілька минулих років Миколаївські ПКБ зростали буквально вибухово і забезпечували проєктування та технологічну підготовку виробництва для підприємств усього Світу від Сінгапуру до Канади. Розширений перелік проєктно-конструкторських бюро Миколаєва тут…
Що стосується суднобудівних підприємств, то вони суттєво втратили свої позиції в наслідок корупції й непрофесійного керування на всіх рівнях від заводу до Уряду та за допомогою російського лоббі, що прибирало конкурентів з ринку. Ця історія не виключно про втрати. Були значні зліти і навіть ще у 2005 році Україна входила в ТОП-10 Європейського суднобудування. Докладніше про Миколаївське суднобудування за доби Незалежності можна почитати тут… Але на сьогодні жоден з суднобудівних заводів не припинив свою діяльність і більшість з них зберігає спроможності до відновлення. Розширений перелік Миколаївських суднобудівних підприємств за посиланням…
Щоб пояснити, що ми маємо на увазі про спроможність до відновлення, окрім суднобудівного заводу «Нібулон», про який ми вже згадували вище, зазначимо про потенціал суднобудівного заводу «Океан». В 2018 році завод вдалося вилучити з російської власності і сьогодні він має повний технологічний ланцюг, щоб забезпечити нове суднобудування. Докладно про поточний стан «Океану» тут…
Якщо коротко, то одним реченням можна сказати так – прямо зараз суднобудівний завод «Океан» здатен починати побудування військових кораблів хоч вітчизняного, хоч британського або іншого проєкту без будь яких додаткових умов або модернізації. Модернізація потрібна. Вона дозволить підвищити продуктивність праці, зменшити виробничі видатки тощо. Але повторюємо – все обладнання для нового суднобудування на «Океані» в наявності. Усі наші публікації про «Океан» тут…
Ми сподіваємося, що з цього допису ви побачили, що Миколаївська суднобудівна галузь жива. Хоча, нажаль, вона існує в несприятливих умовах і її успіхи – це результат впертості та незламності людей, для яких Українське суднобудування – сенс життя. Цим людям край важливо отримувати підтримку від суспільства, щоб врешті масовий одностайний погляд на це питання примусив державне керівництво опікуватися вітчизняним суднобудуванням та судноплавством. Хоча загалом галузь не висуває окремих вимог і для її успішного розвитку достатньо буде покращення інвестиційного клімату в України та забезпечення верховенства права.