Ми припускаємо, що приємно вразимо вас цим дописом, і люди, які далекі від суднобудівної галузі, запитають – як же так? Як при такому потенціалі ми, як держава, не стали “королевою яхтобудування Європи”? Як та ж Польща, наприклад. Відповідь на це питання ви частково почуєте у тексті нижче.
Великі Миколаївські суднобудівні заводи частково зберегли потенціал для побудування кораблів включно до класу корвет та цивільних суден середнього тоннажу довжиною 100+ метрів. Довоєнний стан галузі був таким, що два підприємства були готові негайно починати реалізацію замовлень такого обсягу. Війна, звісно, значно ускладнила становище, але можливість повоєнного відновлення за умов гідного інвестиційного клімату і сприятливої політики уряду є. І вартість зведення нової верфі відносно невелика, і точно такий шлях Миколаївські верфі вже декілька разів проходили.
Головне зараз – зберегти території заводів під цільове призначення, навіть якщо виробництво на них зупинене ще до Великої війни. Вони зберігають цінність саме як підготовлені майданчики – бетоновані ділянки біля урізу води, спроєктовані саме для суднобудування, з крановим обладнанням, елінгами, стапельними позиціями та логістичною інфраструктурою. Це і є цінність, це і є привабливим для інвесторів. Лишитися цього значить – зменшити шанс на інвестиції.
Але тема цього допису – малотоннажне суднобудування у Миколаєві. Таке виробництво потребує значно нижчий обсяг інвестицій, а також – не обов’язково повинно бути розташовано на узбережжі. Більшість Миколаївських малотоннажних верфей віддалені від води від кількох кілометрів, до декількох десятків кілометрів. Для спуску на воду використовуються відносно невеликі ділянки у води і дешеві спускові пристрої. До речі, саме так будуються корпуси патрульних кораблів OCEA, які Україна замовила у Франції.
Це дає широкі можливості при виборі місця розташування виробництва. Не доцільно займати під таке виробництво, наприклад, північну частину Миколаївського Суднобудівного Заводу (МСЗ), як зараз пропонують, прикриваючи такою пропозицією намагання просто знищити завод. МСЗ краще зберегти під повоєнні пропозиції данців чи голландців.
Мета цього допису – показати, що Миколаїв зберіг суттєвий рівень досвіду у проєктуванні та побудуванні малотоннажних суден і, у разі сприятливої державної політики, тут може відбутися швидкий і потужний старт у цій галузі. Ми запрошуємо ЗМІ, державних діячів і політиків розділити з нами цю думку і створити потужне лобі на захист вітчизняного суднобудування. Це край необхідно, бо довоєнна ситуація у цьому питанні виглядає просто жахливою.
Ми оглянемо декілька плавзасобів, переважна більшість яких побудована за крайні 10 років до Великої війни. Це не всі судна, а лише мала їх частина. Також в огляд попали не всі малотоннажні підприємства, бо декілька з них традиційно уникають зайвої уваги, справедливо не бажаючи наражатися на небезпеку від держави. Ми розраховуємо, що після війни держава стане дружньою до бізнесу.
Світлини сгруповані за підприємствами і подаються в наступному порядку.
Верф “Чорноморські Яхти” – одне з найстаріших Миколаївських малотоннажних підприємств і, можливо, найбільш продуктивне і по різноманітності реалізованих проєктів, і по тоннажу загальному і окремо взятих суден. Усі наші дописи про “Чорноморські Яхти” за посиланням… А в цьому огляді оглянуті судна:
Швидкісна яхта проєкту BSY 57 довжиною 17 метрів.
Катер проєкту BSY 40 Dolphin з алюмінієво-магнієвого сплаву АМг 5083 довжиною 13 м. В 2021 році катер цього проєкту побудований для Гідрографічної служби України.
Яхта експедиційного класу проєкту BSY 98 довжиною 29 м. Матеріал корпусу – сталь/алюміній.
Оперативно-рятувальний катер BSY довжиною 10 м. Ці катери побудовані на замовлення Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Великий гідрографічний катер «А. Лисенко» проєкту БГК-180 довжиною 18 м.
Круїзна вітрильна яхта океанського класу проєкту BSY 67 довжиною 20 м.
Верф “Артіль” відома у Миколаєві тим, що її прогулянкові катамарани буквально революційно змінили погляд на дозвілля у місті. Попри велику довжину річкового узбережжя, Миколаїв довгі роки залишався без прогулянкових плавзасобів. “Артіль” вперше вийшла на цей ринок з катамараном “Елена” власного проєкту і побудови, а вже після цього і конкуренція у цьому напрямку почала зростати, і самі послуги стали надзвичайно популярними серед містян. Усі наші дописи про верф “Артіль” за посиланням… В цьому огляді представлені судна:
Катамаран “Елена” довжиною 16 м.
Катамаран “Любовь Иванова” довжиною 18 м.
Катер на повітряній подушці (КПП) Tornado F50. Ці КПП будувалися великою серією і масово постачалися для потреб ДСНС.
Малий риболовний сейнер проєкту СМ12/1 довжиною 11 м. Побудовано 2 одиниці для вивчення попиту та відпрацювання технології.
Швидкісний катер глісуючого типу довжиною 7 м. Побудований для вивчення попиту.
RIB човен довжиною 4 м. Побудований для вивчення попиту.
Пляжні човни для відпочинку на воді будувалися великою серією в різних варіантах.
Яхтобудівна верф “Флагман” – ще одне з найстаріших та найпродуктивніших малотоннажних підприємств Миколаєва. Верф залучає талановитих дизайнерів і конструкторів для створення перспективних модерних суден. Усі наші дописи про верф “Флагман” за посиланням… В цьому огляді:
Вітрильно-моторна яхта LANA довжиною 21 м за проєктом НКИ111 «Сакен», що розроблено Дизайн-групою «АЛА». ДГ “АЛА” – найстаріше Миколаївське яхтове конструкторське бюро, колектив якого пройшов шлях від підрозділу Миколаївського Кораблебудівного Інститут (зараз Національний Університет Кораблебудування) до комерційного підприємства.
Промірний катер довжиною 9 м, побудований в 2021 р. на замовлення Адміністрації морських портів України. Матеріал корпусу – морський алюміній з електрохімічним захистом.
Круїзна моторна яхта проекту Fireball 194 довжиною 19 м. Корпус виконано з алюмінієво-магнієвого сплаву АМг 1561. Яхта призначена для експлуатації на внутрішніх водних шляхах з малими глибинами. Проєкт розроблено в КБ Михайлова.
Вітрильно-моторна яхта проєкту Maximus Rex довжиною 24 м. Проєкт розроблено в КБ Михайлова.
“Компанія Гольфстрім” вже кілька років пропонує катери з HDPE. Наразі флагманським продуктом є катер проєкту GS 4700 довжиною близько 5 м , але вже готова технологія і перший корпус катера проєкту GS7300 довжиною понад 7 м. Усі наші дописи про “Компанію Гольфстрім” за посиланням…
Парусно-моторна яхта представницького класу Papillon побудована на верфі “Вокруг Света”. Проєкт розроблено відомим яхтовим конструктором Левом Забурдаєвим, одним з засновників ДГ “АЛА”. Докладно про яхту Papillon…
Гоночні каяки олімпійського класу К-1 виготовляє в Миколаєві відомий майстер Віктор Андрєєв.
Пластикові каяки для фрістайлу, відпочинку на воді та експедицій в Миколаєві виробляються під торговельною маркою NIKA Composite.
В завершення ми просто згадаємо що в Миколаєві продуктивно працюють ще верфі “ЕСТА ЛТД”, “Дельта” та інші. Тобто вони працювали до російського вторгнення, а зараз виробнича діяльність у місті загалом поставлена на паузу. Ми не мали можливості особисто зробити огляди діяльності декількох верфей та ознайомитися з їх продукцією.
Мабуть тепер ви погодитись, що наведений перелік яхт, катерів, човнів вражає і породжує питання – як же так, як при такому рівні пропозицій Україна не досягла лідерства у цій галузі в Європі?
На нашу думку це зумовлено негативним бізнес-кліматом загалом в Україні, навіть без катастрофічного впливу бойових дій. Відсутність стимулів розвивати виробництво, небезпечна фіскальна політика уряду, слабке правове поле – все це взагалі не сприяє промисловому розвитку країни.
Ми сподіваємося, що ситуація зміниться після війни. Особливих чинників, що гарантували б такі зміни зараз нема. Позитивні сигнали на майбутній ренесанс досі відсутні. Але, і не сподіватися на краще теж неможливо, бо якщо ми не подолаємо ці проблеми – ми залишимося в зруйнованій війною країні, від якої відвернуться інвестори, а значить – наша теперішня боротьба і пролита кров стануть марними.
Як зараз зрушити зміні на краще – цього наша редакція не знає. Але ми розраховуємо принаймні на формування масової громадської думки, що суднобудування Україні край потрібне і повинно відродитися. Спираючись на таку підтримку ми вже зможемо після війни вимагати від уряду відповідних змін на краще.