10 років спуску першого судна на верфі “Нібулон”

10 червня виповнюється 10 років зі дня сходу на воду першого судна на власній верфі “Нібулон”. Розглянемо – які судна побудовані за цей час нібулонівцями. Але спочатку кілька зауважень. Термін “10 років” – дуже умовний. Ясно, що з 2022 року ніяке суднобудування в Миколаєві не велося. Це варто приймати в розрахунок для вирахування кількості суден на рік.

Більше того, в 2021 році на воду було спущене тільки 2 судна. На думку нашої редакції це сталося під впливом загальних негативних чинників на промисловість України, які почали діяти після зміни Уряду в 2019 році. Суднобудівні заводи, зокрема, піддалися у той час агресивним атакам з боку влади і частково призупинили діяльність. Найбільш продуктивним виявився період 2016-2018 років, коли верф “Нібулон” спускала на воду по 6-7 суден щорічно.

Досвід “Нібулона” нам цікавий тим, що він наочно руйнує стару російську тезу, яку її провідники і досі вперто впроваджують у медійний простір, щоб довести що “судостроєніе в Ніколаєвє ужє не возродіца”. Розум, енергія та впертість Олексія Опанасовича Вадатурського, засновника “Нібулона”, довели, що хто хоче – той досягне.

Компанія “Нібулон” викупила у власність територію суднобудівного заводу “Лиман” у 2012 році. До 2000 році тут було розташовано Чорноморський Судомеханічний Завод. Завод “Лиман” спеціалізувався на побудуванні яхт та малотоннажних суден. Загальна площа заводу – 7.6 Га, площа акваторії – 9.5 га, глибина у причалу – 5 м. Скоріш за все, к 2012 року “Лиман” втратив потенціал розвитку, тож перехід заводу у власність “Нібулону” буквально вдихнув повітря у легені верфі.

Яхта “Святой Николай” на сліпі заводу “Лиман”

До цього, будуючи новий флот, “Нібулон” вже замовляв буксири проєкту POSS-115 та баржі пр. NBL-90 на суднобудівному заводі “Океан”, а в Румунії – плавкран “Святий Миколай”, пр. POSS-901. Ці проєкти розроблені в Миколаївському ПКБ “Торола “.

Скоріш за все, вивчення досвіду побудування суден на чужих верфях привели Олексія Опанасовича до думки, що треба брати справу у власні руки. Перед придбанням “Лиману” аналогічна пропозиція поступила від “Нібулона” до заводу ім. 61-го Комунара, що зараз – Миколаївський Суднобудівний Завод (МСЗ). МСЗ – досі державний завод і у той час пропозицію про приватизацію було відхилено, але ми звертаємо увагу читачів, що, хоча суднобудування на МСЗ давно припинено, він досі зберігається як один з кращих майданчиків для повоєнних інвестицій данців або голландців, які вже зараз висловлюють зацікавленість. Це варто пам’ятати, щоб саме для цього зберегти МСЗ і не допустити його розпилу, як пропонує поточна Миколаївська міська влада.

Буквально відразу після переходу території “Лиману” у власність “Нібулону” на верфі почалася реконструкція, яка тривала невпинно до Великої війни. За цей час верф “Нібулона” без сумнівів стала однією з найсучасніших у Європі, що також нам демонструє приклад гарного інвестування.

В 2013 році, з моменту початку роботи, на заводі було оброблено тільки 200 тон металу – “Нібулон” використовував потужності для судноремонту вже працюючого власного флоту. Але в 2014 році оброблено вже 1200 тон металу, в 2015 році – 3700 тон і надалі виробництво “Нібулону” набирало обертів.

Перше судно, буксир проєкту POSS-115 спущене на воду 10 червня 2014 року. Це один з найпоширеніших проєктів у флоті “Нібулона”. Загалом на даний час їх 10 одиниць, 4 з яких побудовані в 2011-2012 роках на Суднобудівному заводі “Океан”, а решта 6 одиниць – вже на власній верфі. Докладно про проєкт POSS-115 читайте за посиланням…

Буксир проєкту POSS-115

Другим типом буксирів, побудованих на верфі, став проєкт 121. Три одиниці цього проєту спущені на воду та увійшли в стрій у 2015 році.

Буксир пр. 121

Розвитком цього проєкту стали буксири пр. 121М, три з яких побудовані в 2017, а ще один в 2020 році. Створення буксирів пр. 121/121М було покликано забезпечити навігацію на мілководних ділянках внутрішніх водних шляхів Україні. Таким чином, “Нібулон” розширював можливості власного флоту. Проєкт 121 розроблено в Конструкторсько-Технологічному Бюро «Суднокомпозит», проєкт 121М – в ПКБ «Асаба Дизайн Центр». Докладно про буксири пр. 121/121М читайте за посиланням…

Буксир пр. 121М

Одночасно “Нібулон” будував нові баржі. В 2015, 2016, 2020 та 2021 році зійшли на воду несамохідні судна пр. NBL-91. Розвитком у цьому напрямку стали баржі пр. В2000, які будувалися в 2016 – 2017 роках  та В5000 й В5000М, в 2018 й 2021 роках відповідно. Судна відрізнялися кількістю трюмів, розмірами, осадкою, формою носової та кормової частин – це різноманіття властивостей повинно було забезпечити можливість експлуатації на різних річкових ділянках і таким чином розширити географію терміналів “Нібулон”. Розробник нових проєктів барж і майже всіх надалі побудованих суден на “Нібулоні” – ПКБ «Асаба Дизайн Центр».

Спуск несамохідного судна пр. В2000

Цікавим проєктом несамохідних суден стали баржі-майданчики пр. В1500. На відміну від інших барж, призначених для перевезення навалювальних вантажів, судна пр. В1500 здатні перевозити автомобільну техніку, будівельні матеріали тощо.

Спуск несамохідного судна пр. В1500

К 2018 року “Нібулон” почав ставити вже більш масштабні задачі. В травні і липні зійшли на воду два сучасні буксири морської зони проєкту Т3500 – це універсальні судна криголамного типу, які призначені для проведення Дніпром та Бузько-Дніпровським лиманським каналом суден водотоннажністю 50-70 тис. тон, для забезпечення швартування суден до причалів, проведення несамохідних суден в караванах по 2-4 одиниці у т.р. в льодових умовах із товщиною льоду до 60 см.

Буксир пр. Т3500 на стапелі

Буксири пр. Т3500 оснащені потужними протипожежними засобами – два лафетні стволи спроможні подавати струмені довжиною до 100 м, по 375 куб. м. на годину, що дозволяє використовувати їх для гасіння вогню як на аварійному судні, так і на березі.

Буксир пр. Т3500

Докладно про проєкт буксира Т3500 читайте за посиланням. Фоторепортаж про буксир пр. Т3500 ззовні і зсередини за посиланням…

Буксир пр. Т3500

“Нібулон” анонсував побудування нових морських буксирів пр. Т1600 у суднобудівній програмі 2019 – 2022 років, але, скоріш за все, погіршення економічного стану країни з 2019 року примусило корегувати ці плани у бік скорочення.

Згідно цієї програми на верфі побудували два малих буксири пр. Т410. Ці буксири, призначені для виконання рейсів на мілководді, обслуговування несамохідної техніки та інших плавзасобів, ще більше розширили можливості флоту “Нібулон” – ділянки рік, які раніше були недосяжні, тепер стало можна використовувати для вантажних операцій.

Буксир пр. Т410 на стапелі

Крім буксирів і барж, третім напрямком суднобудування “Нібулон” стало побудування плавкранів, земснарядів та катерів.

В 2015 році побудований перший плавкран пр. С14938.

Днопоглиблювальне судно пр. СДС-15

В 2017 році побудовано днопоглиблювальне судно СДС-15 та другий плавкран пр. П38.

Плавкран пр. П38

Вершиною суднобудування “Нібулон” стало 140-метрове судно-перевантажувач проєкту П140, призначене для перевезення збіжжя та перевантаження його на відкритому рейді за допомогою власних кранів. Судно здатне перевантажувати до 18 тис. т. збіжжя на добу при висоті хвилі до 3-х метрів.

Судно-перевантажувач пр. П140

Вже на передодні Великої війни “Нібулон” почав освоювати напрямок алюмінієвого суднобудування. Передбачалося, що в Миколаєві будуть побудовані 5 з 20 патрульних кораблів пр. FPB 98 MKI, але цим планам завадило вторгнення і зараз фахівці верфі набувають досвіду у Франції на верфі OCEA.

Одночасно за проєктом ПКБ “ДПЦК” на “Нібулоні” почалося побудування багатоцільового катеру пр. 25М. Вже в 2023 році повідомлялося, що катер буде передано Державній Службі з Надзвичайних Ситуацій для розмінування акваторії. Очевидно, що властивості проєкту передбачають його більш широке використання і ми сподіваємося побачити серію цих суден після війни.

Підводячи підсумки, ми ще раз зауважимо, що зроблене на верфі “Нібулон” – це буквально подвиг. У той час, як ніхто не вірив в суднобудування України, вони взяли і зробили те, що здавалося неймовірним. Секрет цього досягнення одночасно простий і складний – треба вперто наполегливо працювати, а не шукати відмовки чому ми не можемо досягти бажаного.

Можна тільки уявити – чого вдалося б Україні, якби держава сприяла таким підприємствам. Досягнення “Нібулону” стали можливі завдяки унікальному природньому таланту Вадатурського, але ми хочемо, щоб розквіт суднобудування стався в країні без подолання перешкод.

Ми закликаємо ЗМІ, політиків, державних діячів, пересічних громадян надихнутися прикладом верфі “Нібулон” і одностайно докласти зусиль, щоб багатократно примножити ці досягнення після війни.