Корабель ВМС Індії INS Ranjivey. Спущений на воду на Миколаївському Суднобудівному заводі (тоді – завод ім. 61-го Комунара) 35 років тому – 1 лютого 1986 р. Турбіна на ньому теж, звісно від Миколаївської «Зарі».
Після розвалу Союзу наші верфі мали потужний експортний потенціал. Майже відразу прийшли замовники з Данії та Греції. Потім голландці, норвеги, іспанці. Так, просто не було. Ця історія Миколаївського суднобудування після 1991 р. має приклади як приголомшуючого піднесення, так і корупції та непрофесіоналізму. Був шанс, що ми пройдемо еволюційний шлях і займемо своє місце у світі. Ще у 2005 році Україна, завдяки Миколаївським верфям входила у ТОП-10 суднобудівних країн Європи. І у 2000 – 2006 здавалося, що далі буде краще.
Хоча у 2003 році на ЧСЗ вже прийшов «російський інвестор» – брати Чуркіни і негайно прийнялися нищити підприємство. Нічого особистого – тільки бізнес. У ті роки Україна змагалася за контракт на постачання корветів для країн Південно-Східної Азії – Брунею, Індонезії, В’єтнаму. Наші пропонували проєкт «Гайдук». Росіяни – проєкт «Гепард». Врешті, прибивши так чи інакше усі наші верфі, вони й захопили цей ринок.
Звісно, якби їм тут не допомагали місцеві, у них би нічого не вийшло. Перший «депутат от корабелов» Кінах, скоріш за все, був ланцюгом між росіянами та вищим керівництвом держави. Голландські інвестори постійно скаржилися на місцевих фіскалів – неповернення по ПДВ вже сягнуло 55 млн. грн. А тодішній уряд Юлії Тимошенко скасував вільну економічну зону «Миколаїв», не запропонувавши в замін інших механізмів по ввезенню імпортного суднового обладнання, і після цього все посипалося. Негативні тенденції не подолано й до сьогодні – у грудні 2020 року Верховна Рада прийняла т.зв. «річковий закон», що негативно впливає на перспективи вітчизняного суднобудування.
Докладніше про Миколаївське суднобудування після 1991 року читайте тут…
Сказати, що сьогодні ми на нулі – буде не справедливо. Галузь значною мірою збережено. Хоча втрати відбулися катастрофічні, є потенціал до відновлення. З наших публікацій ви знаєте, що люди працюють і намагаються досягти більшого: http://shipbuilding.mk.ua/
Але, сподіваємося, що з цього допису ви бачите крайню необхідність невідкладного реформування економіки та покращення бізнес-клімату в Україні. Ми вітаємо ініціативи з запровадження податку на виведений капітал і обов’язкове ствердження верховенства права. Ці вимоги повинні стати загальнонаціональними.