2 вересня в Одесі відбулося засідання асоціації «Укрсудпром» з приводу розробки стратегії державної підтримки національного суднобудування. Розробка цієї стратегії ведеться з ініціативи Офісу президента та Кабінету міністрів України. Вперше за 30 років ми констатуємо декларування системного підходу вищих керівних кіл Держави до інтересів галузі. Принаймні після 2000 року, коли Уряд створив умови для інвестування в СЕЗ «Миколаїв», що спричинили вибухове відновлення суднобудування, й після 2005 року, коли уряд Тимошенко примусив інвесторів припинити суднобудування та покинути Україну, будь яких процесів аналогічного масштабу не відбувалося.
Зараз йдеться про комплекс законодавчих ініціатив у Податковому й Митному кодексах, а також деяких Законах України, що будуть стимулювати зростання попиту на суднобудівну продукцію Українських верфей та стимулювання діяльності підприємств. У т.р. йдеться про усунення, або суттєве зменшення податку на землю для суднобудівних підприємств, виключення оподаткування доходу за умови реінвестицій у виробництво, створення кредитних агенцій, виключення доступу на внутрішні водні шляхи суден невідповідного технічного стану, преференції для суден, побудованих в Україні тощо.
У події прийняла участь Світлана Ліпінська, керівник Головного управління експертно-аналітичного забезпечення Директорату з питань економічної політики Офісу президента України, та Ігор Лисицький, представник Мінстратегпрому. Від Миколаївських підприємств долучилися Олена Жукова, директор ПКБ MDEM; Ярослав Коваленко, представник підприємств морської галузі ДК «Укроборонпром»; Сергій Гурський, Генеральний директор Суднобудівного заводу «Океан»; Михайло Різак, заступник Генерального директора «Нібулон»; Едуард Хачатуров, проректор Національного Університету Кораблебудування та інші.
Попри скепсис, зумовлений поточною державною політикою, в даному випадку ми висловлюємо обережний оптимізм, що цього разу деякі кроки задля покращення ситуації в суднобудівній галузі вдасться зробити. Цей оптимізм базується на тих фактах, що, як ми вже зазначили, вперше не лише фахівці галузі, як завжди, наполягають на критичній необхідності термінових змін, а представники вищих державник кіл самостійно вийшли з ініціативою, запросили до співпраці Укрсудпром та довели реалізацію процесу вже до розгляду питань на РНБО.
Ми також повинні зазначити, що поділяємо цінності загальної лібералізації економіки задля процвітання України. Ми згодні, що ручне регулювання окремих галузей – це свідоцтво застарілої моделі керування державою. Але ми також не бачимо можливостей для кардинальних змін у цьому напрямку у найближчі роки. Тому вітаємо такий процес часткових позитивних змін і сподіваємося, що, хоча й повільно та малими кроками, ми нарешті зрушимо з місця.
